Жити (з) мистецтвом
Анекдоти Дмитра Голдіша
Гордий рідний Плай та історія його будівництва і призначення
Давні весілля та роль музикантів
Гуцульське господарство, перетворене на музейну колекцію
Гуцульська мова чи говірка: пояснюють дослідники
Про це розповідають Галина Гречук із Верховини, яка уклала словничок гуцульських говірок, етнограф і поет Василь Зеленчук із Криворівні та кандидатка філологічних наук Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Тетяна Ястремська.
“Ґазда вівчарні” та його історія про пастухів з Репедя
Василь Попович: популяризатор культури українських гуцулів в етнічних громадах по обидва боки Тиси
Іван Лавер: “хеґедуш” та давні пісні
Василина Бензар, зелений вінок з Полян та ремесло, вивчене з необхідності
Популярна дизайнерка одягу Юліка Лупшак та її творіння з традиційними мотивами
Отець Рагован: поєднує духовне з соціальним, традиції та звичаї з церковними обрядами
“Писмо з рідного краю” поета-лісоруба Гаврила Клемпуша — першого поета українських гуцулів Мараморощини
Колекція гуцульських предметів Николая Марічека
The oldest Ukrainian wooden church in Romania.
Найстаріша українська дерев’яна церква в Румунії
Феномен гуцульського тексту
Олександра Салій знає про це багато цікавого. Вона є науковою співробітницею Інституту Івана Франка Національної академії наук України та у 2017-му році захистила дисертацію на тему «Гуцульський текст в українській літературі кінця 19 початку 20 століття». Уривки із гуцульських текстів читають мисткиня Христина Стринадюк та учасник гурту Kazka Дмитро Мазуряк.
Майстриня Віра Борис та її гуцульська писанка
Магічні та буденні звуки Карпат
Нічний базар у Косові
Майстри Стринадюки та їхні експерименти
Родина Стринадюків часто експериментує з формами, кольорами, матеріалами і поєднує власні ідеї з традиційними технологіями та гуцульськими орнаментами.
Василь Зеленчук: поет, який любить літеру “р”
Гуцульське весілля: розповіді з Криворівні
Театр Гната Хоткевича: понад 100 років гри
Нині в центрі села Красноїлля зберігся невеликий дерев’яний будинок, де Хоткевич працював. У 1987 році, з нагоди 110-ти річчя з дня народження письменника в будинку відкрили музей. Сам дім складається з двох кімнат. В одній розміщена експозиція, а у другій – зал зі сценою.
Світ Шекерика-Доникового та діда Иванчика
Тисяча і один інструмент фольклориста Михайла Тимофіїва
Чоловік живе у Коломиї та впродовж 45 років виготовив понад 800 інструментів. Він грає на фрілці, дідику, джоломіґі, зозулі, ребрі, сопілці, тилинці. І це лише короткий список. Майстер удосконалив багато з цих інструментів так, що тепер на них можна виконувати не тільки народну, а й симфонічну музику.
Тарас Стринадюк: хрести, ікони та наливки
Люба-Параскевія Стринадюк та її Замагора
Нині живе у Львові, але часто приїжджає у село, де живуть батьки і все навколо — рідне.
Наталія Гузак: батьківський музей та шлях до музики
Ліжник замість математики: майстриня Наталія Кіщук
Михайло Тафійчук: майстерня, інструменти та правила життя
Він вміє грати на кожному, хоча й руки часом вже не слухаються.
Виготовляти інструменти навчився самостійно — просто роздивлявся і слухав, а потім створював сам.
Біля будинку Михайло Тафійчук має невеличку майстерню з низькою стелею — аби було тепліше. Тут минають його дні за роботою.
Їстівні коники Марії Петрів
У рок-гурті тільки гуцули
Богдан Петричук: колекціонер традиції
Василь Карп‘юк: поет і видавець із Брустурів
Про проект
I am text block. Click edit button to change this text. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo. It is a long established
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.