Жити (з) мистецтвом

Дмитро Коренюк: життя, присвячене гуцульському корінню

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:21:21 +0000

Він був мером, директором школи, учителем, тренером з легкої атлетики, а його талант до письма проявився досить пізно. Дмитро Коренюк з с. Бистрий, Марамуреш, вперше прибув в Україну в 1993 році з нагоди першого міжнародного конгресу гуцулів. Це був момент, коли він закохався в Гуцульщину. Він був вражений його схожістю з його гуцулами з Бистрого, і так він почав розслідувати далі. Він дивувався багатству місцевого фольклору, який почав збирати, обробляти та пропагувати. Ось так народились його жартівливі вірші, гумориски, надихані особливо розповідями односельчан, історіями з їхнього життя, і не тільки ними.

The post Дмитро Коренюк: життя, присвячене гуцульському корінню first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Dumitru Coreniuc: o viaţă dedicată rădăcinilor huţule

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:21:21 +0000

A fost primar, director de şcoală, profesor, antrenor de atletism, iar talentul pentru scris şi l-a descoperit destul de târziu. Dumitru Coreniuc din Bistra, Maramureş a ajuns pentru prima oară în Ucraina în 1993, cu ocazia primului congres internaţional al huţulilor. Acela a fost momentul când s-a îndrăgostit de regiunea Huţulşcina. A fost mirat de asemănările cu huţulii lui din Bistra şi aşa a început să cerceteze mai mult. S-a mirat de bogăţia folclorului local, pe care a început să-l culeagă, să-l prelucreze şi să-l promoveze. Aşa s-au născut şi poeziile sale umoristice, inspirate în mod deosebit din poveştile consătenilor săi, din viaţa acestora, dar nu numai.

The post Dumitru Coreniuc: o viaţă dedicată rădăcinilor huţule first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Коваль Василь Ковач та його забуте часом ремесло

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:17:20 +0000

Колись Василь Ковач був єдиним ковалем у Долині Русковa, Марамуреш, який умів робити все: знаряддя для сільськогосподарських робіт (зубила, підкови, сокири, коси, серпи, лопати, мотики), предмети побуту (навісні замки, ключі, цвяхи, дверні ручки) та будь-який інші інструменти та прилади для господарства. Багато людей знали його і шукали. У нього завжди була робота, і часто він ледве справлявся з нею, бо не мав допомоги. Єдиною постійною помічницею була його дружина, пані Параска, проте вона могла виконувати лише частину роботи.

The post Коваль Василь Ковач та його забуте часом ремесло first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Fierarul Vasile Covaci şi al său meşteşug uitat de vremuri

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:17:20 +0000

Cândva, Vasile Covaci din Repedea era singurul meşteşugar fierar din zona Valea Ruscovei, Maramureş care ştia să facă de toate: unelte pentru muncile agricole din gospodării (cioflâncuri, potcoave, topoare, coase, seceri, hârleţi, sape), obiecte de uz casnic (lacăte, chei, cuie, mânere de uşi) şi orice alte ustensile şi utilaje pentru gospodării. Îl ştia şi îl căuta foarte multă lume. Mereu avea de lucru şi de multe ori răzbea din greu, căci nu avea ajutor. Singurul ajutor constant era soţia lui, doamna Parasca, care putea însă să facă doar o parte din muncă.

The post Fierarul Vasile Covaci şi al său meşteşug uitat de vremuri first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Іляна Попович: “Їжа в горах найсмачніша!”

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:14:10 +0000

Якщо завітаєте до пані Іляни Попович із с. Репедя, не підете звідти без частування. Вона любить готувати, і різноманітність страв, якими вона тебе пригощає, збивають з пантелику. Хочеться скуштувати кожну. Тільки б змогти. Цього разу наші пошуки пов’язані з традиційною кухнею українців-гуцулів з Мараморощини. Кулінарні страви, приготовані пані Іляною, смачні та з домашніх інгредієнтів. Вона намагається використовувати натуральні продукти, вирощені у власному господарстві. Домашній хліб, голубцi, картоплянa мамалига - кулеша, мачанка, коров’ячий або овечий сир, кисле молоко, виготовлене в бадді, чи сало з овочами з городу - ось вам декілька інших страв. Козонак або пончики (фанки) - на почесному місці.

The post Іляна Попович: “Їжа в горах найсмачніша!” first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Ileana Popovici: “Mâncarea din munţi este cea mai gustoasă!”

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:14:10 +0000

Dacă treci pe la doamna Ileana Popovici din Repedea, nu ai cum să pleci neospătat. Îi place să gătească, iar diversitatea de mâncăruri pe care ţi le propune te pune în încurcătură. Ai vrea să guşti din fiecare. Numai să poţi duce atât. De data aceasta, căutările noastre sunt legate de bucătăria tradiţonală a ucrainenilor huţuli de pe aceste meleaguri maramureşene. Preparatele culinare pregătite de doamna Ileana sunt gustoase şi, în mare parte, cu ingrediente din gospodăria proprie. Pâine de casă, sarmale, mămăligă pe cartofi, macianka, brânză de vacă şi de oaie, lapte acru făcut în cofă, slănină şi legume din grădină şi lista continuă. Iar la desert avem şi cozonac şi fanke.

The post Ileana Popovici: “Mâncarea din munţi este cea mai gustoasă!” first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Розповіді та історія з народниих пісень, зібраних та виконаних Міхаелою Мікулайчук з с. Рускова

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:06:07 +0000

У традиційних піснях з Долини Рускова можна віднайти широкий спектр почуттів, переживань та історій. Незалежно від події, пори року, заняття, радості чи горя, усі ці теми можна знайти в піснях. Як і скрізь, народна творчість розвивалася і буде розвиватися, незалежно від історичних, соціальних чи економічних умов, вона допомагає краще зрозуміти громаду. А музика, народнa пісня є частиною цього дорогоцінного архіву. Міхаела Мікулайчук з с. Рускова Марамороського повіту прекрасно це усвідомлює. Тому через свою культурну діяльність вона намагається збирати та розповсюджувати традиційні пісні.

The post Розповіді та історія з народниих пісень, зібраних та виконаних Міхаелою Мікулайчук з с. Рускова first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Poveştile şi istoria din cântecele tradiţionale culese şi interpretate de Mihaela Miculaiciuc din Ruscova

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:06:07 +0000

O vastă gamă de sentimente, trăiri şi poveşti se pot depista în cântecele tradiţionale de pe Valea Ruscovei. Indiferent de eveniment, anotimp, ocupaţie, bucurie sau necaz, în cântece se regăsesc toate aceste teme. Ca peste tot, creaţia populară nu a stagnat şi nici nu va stagna niciodată, indiferent de condiţiile istorice, sociale sau economice şi ajută la o mai bună cunoaştere a unei comunităţi. Iar cântecul popular face parte din această arhivă preţioasă. Mihaela Miculaiciuc din localitatea Ruscova, judeţul Maramureş este foarte conştientă de aceasta. De aceea, încearcă ca prin activitatea sa pe plan cultural, dar şi datorită talentului ei muzical, să adune şi să ducă mai departe cântecele tradiţionale.

The post Poveştile şi istoria din cântecele tradiţionale culese şi interpretate de Mihaela Miculaiciuc din Ruscova first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Іван Голдіш та його пристрасть робити самотужки все, що йому потрібно

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:03:53 +0000

Іван Голдіш живе на хуторі Солотяна, який належить до с. Поляни – найбільшогo населеногo пункту етнічних українців у Румунії. Це українець-гуцул, який всьому навчився самостійно. З цікавості та пристрасті. Якщо йому щось подобалось, він неодмінно хотів навчитися. Його талант до майстування, винаходів, адаптування до чого завгодно, відповідно до потреб, - це щось природне. Йому подобається робити все необхідне. Не просити від інших, а щоб інші просили у нього. Він дивиться, як робиться певний предмет або бере його проаналізувати і пробує зробити й сам. Поки йому не вдається. Неможливо – такого для нього не існує.

The post Іван Голдіш та його пристрасть робити самотужки все, що йому потрібно first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Ivan Holdiş şi pasiunea sa de a meşteri orice avea nevoie în gospodărie

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:03:53 +0000

Ivan Holdiş locuieşte în cătunul Soloteani, care aparţine de Poienile de sub Munte, cea mai mare localitate de etnici ucraineni din România. Un ucrainean huţul care a învăţat totul de unul singur. Din curiozitate şi pasiune. Dacă îi plăcea ceva, trebuia neapărat să înveţe. Talentul lui pentru meşterit, inventat, adaptat orice, în funcţie de nevoi, este ceva natural. Îi place să-şi facă el ceea ce îi trebuie. Să nu ceară de la alţii, ci alţii să ceară de la el. Se uita cum se face sau lua la analizat acel obiect şi încerca să facă şi el. Până când reuşea. Nu exista că nu se poate.

The post Ivan Holdiş şi pasiunea sa de a meşteri orice avea nevoie în gospodărie first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Рушники та скатертини Марії Цофей з хутора Солотяний з с. Полян

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:01:12 +0000

Звук ткацького верстат її заспокоює, а сама робота розслабляє. Пані Марія Цофей є однією із майстринь хутора Солотяний у Полянах, яка тче, як у давнину. Вона навчилася цього з дитинства, як це було прийнято в цій місцевості, і тче з великим задоволенням. Жінка показує нам свої скатертини та рушники, які щойно закінчила. Останнім часом вони користуються великим попитом, і вона приємно здивована їхнім успіхом. За всі ці роки пані Марія навчилася різним технікам ткацтва, а зразки, які вона використовує, запозичені від інших майстринь та з того, що було і є специфічним для цієї місцевості.

The post Рушники та скатертини Марії Цофей з хутора Солотяний з с. Полян first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Ştergarele şi feţele de masă ale Mariei Ţofei din cătunul Soloteani din Poieni

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 12:01:12 +0000

Sunetul războiului de ţesut o linişteşte, iar munca în sine o relaxează. Doamna Maria Ţofei este una din meşterele ţesutului de demult din cătunul Soloteani din Poienile de sub Munte. A învăţat de mică, aşa cum era obiceiul în zonă şi ţese cu mult drag. Ne arată nişte feţe de masă şi ştergare, pe care tocmai le-a terminat. Sunt foarte cerute în ultima perioadă şi este plăcut surprinsă de succesul lor. Doamna Maria a învăţat tehnicile de ţesut pe parcursul anilor, iar modelele pe care le foloseşte sunt preluate de la alte meştere, din ceea ce era şi este specific zonei.

The post Ştergarele şi feţele de masă ale Mariei Ţofei din cătunul Soloteani din Poieni first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Зв’язок з Богом через музику

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:58:52 +0000

Як у Старому, так і в Новому Завіті літургійна музика означала зв’язок з Богом. Літургійне служіння розроблене та побудоване для плавності та краси. Окрім чітко визначеної ролі священика, який є посередником між небом і землею, що через молитву та пісню спускає Божу благодать у життя віруючих, важливою опорою є й співці церковної музики. Пані Вероніка Рагован це прекрасно розуміє, саме тому її особливо турбує вивчення смислу або смислів послання літургійного тексту, щоб облачити його в гарний одяг музики, зробити його більш зрозумілим і спрямувати до розуму й серця віруючих, які прагнуть зрозуміти.

The post Зв’язок з Богом через музику first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Conexiunea cu Dumnezeu prin muzică

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:58:52 +0000

Atât în Vechiul, cât şi în Noul Testament muzica liturgică a însemnat conexiunea cu Dumnezeu. Slujba liturgică este concepută şi construită ca să aibă cursivitate şi frumuseţe. Pe lângă rolul bine definit al preotului, care este intermediar între cer şi pământ, care coboară prin rugăciune şi cântare harul lui Dumnezeu în viaţa credincioşilor, un pilon important sunt şi cântăreţii de muzică bisericească. Doamna Veronica Rahovan înţelege foarte bine acest lucru, tocmai de aceea se preocupă în mod deosebit de studierea sensului sau sensurilor mesajului textului liturgic, ca să-l îmbrace în haina frumoasă a muzicii, să-l facă astfel mai clar şi să-l canalizeze spre mintea şi inima credincioşilor dornici de înţelegere.

The post Conexiunea cu Dumnezeu prin muzică first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Анекдоти Дмитра Голдіша

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:55:33 +0000

Дерев'яний будинок пана Дмитра Холдіша з хутора Пентая, що знаходиться в Марамороському с. Поляни, став ґаздою багатьох традиційних предметів, які пан Думітру протягом багатьох років збирав у місцевих жителів. Він дуже хоче, щоб ці предмети колись знайшли своє місце в музеї, і, можливо, колись саме цей будинок і стане ним. Він був бібліотекарем і директором будинку культури, і краєзнавство завжди його захоплювало. На зайнятих ним посадах пан Дмитро Холдіш мав можливість багато досліджувати, перш за все завдяки місцевим жителям, людям похилого віку, з якими він мав можливість поговорити про давні часи. І так він зібрав вражаючу колекцію історій, анекдотів, легенд та інших випадків, які насправді є свідченням поширених вірувань та історії людей цих місць.

The post Анекдоти Дмитра Голдіша first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Snoavele lui Dumitru Holdiş

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:55:33 +0000

Casa de lemn a domnului Dumitru Holdiş din cătunul Pentaia din Poienile de sub Munte, Maramureş a ajuns gazda a numeroase obiecte tradiţionale pe care domnul Dumitru le-a adunat de-a lungul anilor de la localnici. Îşi doreşte foarte mult ca aceste obiecte să-şi găsească cândva locul într-un muzeu şi poate, cândva, chiar această casă va adăposti unul. A fost bibliotecar şi director de cămin cultural, iar istoria locală l-a fascinat mereu. Prin poziţiile ocupate, domnul Dumitru Holdiş a avut ocazia să cerceteze mai mult, în primul rând datorită localnicilor, al oamenilor mai în vârstă cu care a apucat să povestească despre vremuri de demult. Şi aşa a ajuns să adune şi o colecţie impresionantă de poveşti, snoave, legende şi alte întâmplări care sunt, de fapt, dovezi ale credinţelor populare, ale istoriei oamenilor din aceste locuri.

The post Snoavele lui Dumitru Holdiş first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Гордий рідний Плай та історія його будівництва і призначення

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:52:41 +0000

Іван Попович - будівельник, розуміється на багатьох роботах, з багатим досвідом на різних етапах будівництва. Проте котедж Плай з с. Репедя Марамороського повіту має особливе значення для нього та його родини, будучи побудований майже повністю ним. Все почалося з його брата Павла, який подався за кордон у 16 років і вирішив інвестувати в котедж поблизу будинку батьків, маючи бажання повернутися на рідні землі. Особливістю цього проекту було прагнення поєднати традиційне із затишком сучасності, в природному оточенні, що нагадує давні часи.

The post Гордий рідний Плай та історія його будівництва і призначення first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Давні весілля та роль музикантів

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:49:45 +0000

У свої 55 років Юр Лавер, якого прозивають Мекулаюскі, має багато весіль, на яких він був музикантом або хеґедушем, як кажуть на місцевому діалекті. Тому він дуже добре знає звичаї та пісні, характерні для весіль з Репедя (інша назва - Кривий) повіту Марамуреш. Він грав на скрипці, зонгорі, барабанах і співпрацював з багатьма іншими музикантами зони. Ми поспілкувалися з паном Юрієм, щоб дізнатись більше про часи, коли традиційні весілля були правилом, а не винятком.

The post Давні весілля та роль музикантів first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Гуцульське господарство, перетворене на музейну колекцію

Urban Space Radio — Thu, 17 Feb 2022 11:46:09 +0000

Колишня прибудова з с. Репедя Марамороського повіту була пристосована та облаштована за рахунок коштів AFCN (Адміністрація Національного фонду культури) предметами, характерними для традиційної культури українців-гуцулів цієї зони, а згодом стала Музейною колекцією. Проект був здійснений Фундацією гуцульських українців Румунії у партнерстві з Асоціацією синаптиків – Марамуреш. Йдеться про етнографічну колекцію, яка реконструює гуцульське господарство, яким воно виглядало щонайменше 50 років тому. Пані Анастасія або Нюра Дзіцак тісно співпрацювала зі своїм братом, Василем Поповичем, головою Фундації гуцульських українців Румунії, у виборі та впорядкуванні цієї колекції. Багато предметів походять з особистої колекції родини й були виготовлені самою пані Нюрою.

The post Гуцульське господарство, перетворене на музейну колекцію first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Гуцульська мова чи говірка: пояснюють дослідники

Urban Space Radio — Mon, 31 May 2021 10:30:00 +0000

Для людини, яка приїжджає на Гуцульщину, тутешня мова може здатися незвичною і навіть незрозумілою. Чи існує гуцульський діалект і чим він відрізняється від літературної мови?

Про це розповідають Галина Гречук із Верховини, яка уклала словничок гуцульських говірок, етнограф і поет Василь Зеленчук із Криворівні та кандидатка філологічних наук Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича Тетяна Ястремська.

The post Гуцульська мова чи говірка: пояснюють дослідники first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Limba huţulă sau graiul huţul: explică cercetătorii

Urban Space Radio — Mon, 31 May 2021 10:30:00 +0000

Pentru o persoană care vine în regiunea Huţulşcina, limba locală poate părea neobişnuită şi chiar greu de înţeles. Există dialectul huţul şi în ce fel diferă acesta de limba literară? Halena Greciuk din Verhovena, care a compilat un dicționar de dialecte huţule, etnograful și poetul Vasile Zelenciuk din Krevorivna și Tatiana Yastremska, doctor în științe filologice la Institutul de studii ucrainene Ivan Krepiakeveci, povestesc mai multe despre asta.

The post Limba huţulă sau graiul huţul: explică cercetătorii first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Hutsul language or dialect: researchers explain

Urban Space Radio — Mon, 31 May 2021 10:30:00 +0000

his is what Halyna Grechuk from Verkhovyna, who compiled a dictionary of Hutsul dialects, ethnographer and poet Vasyl Zelenchuk from Kryvorivna, and Tetyana Yastremska, a candidate of philological sciences at the Ivan Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies tells.

The post Hutsul language or dialect: researchers explain first appeared on Жити (з) мистецтвом.

“Gazda de stână” şi povestea despre păstori din Repedea

Urban Space Radio — Sat, 29 May 2021 11:02:00 +0000

În localităţile de etnici ucraineni din zona Valea Ruscovei creşterea animalelor şi muncile agricole au fost printre preocupările principale ale oamenilor. De altfel, păstoritul din această zonă a fost o ocupaţie de vază, deoarece erau mulţi oameni care aveau animale. Stânele erau pline de oi, dar şi de vaci sau cai. Domnul Pavel Popovici din localitatea Repedea a avut mereu animale şi nu-şi poate închipui viaţa altfel decât având grijă de animale şi de pământul lui.

The post “Gazda de stână” şi povestea despre păstori din Repedea first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Gazda Shepherd and its story about shepherds from Reped.

Urban Space Radio — Sat, 29 May 2021 11:02:00 +0000

In the settlements where ethnic Ukrainians live in the area of the Ruskovo Valley, cattle breeding and agricultural work were among the main occupations. Sheep farming in this area was an authoritative occupation, as there were many people who had livestock. were full of sheep, as well as cows or horses. Mr. Pavlo Popovych from the village of Repedya has always had animals, and he cannot imagine his life other than taking care of animals and his land.

The post Gazda Shepherd and its story about shepherds from Reped. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

“Ґазда вівчарні” та його історія про пастухів з Репедя

Urban Space Radio — Sat, 29 May 2021 11:02:00 +0000

У населених пунктах, де проживають етнічні українці в зоні Долини Русково, вирощування худоби та сільськогосподарські роботи були одними з основних занять. Вівчарство в цій місцевості було авторитетним заняттям, оскільки було багато людей, які мали худобу. Вівчарні ("полонини") були повні вівцями, а також коровами або кіньми. Пан Павло Попович з с. Репедя завжди мав тварин, і не може уявити свого життя по-іншому, ніж піклуючись про тварин та свою землю.

The post “Ґазда вівчарні” та його історія про пастухів з Репедя first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Василь Попович: популяризатор культури українських гуцулів в етнічних громадах по обидва боки Тиси

Urban Space Radio — Wed, 26 May 2021 10:52:00 +0000

Василь Попович є справжнім послом гуцульських українців Мараморощини й не тільки. Його діяльність по збереженню та пропаганді традицій гуцульських українців багата і постійно підтримується шляхом популяризації етнографічних, історичних та туристичних цінностей в етнічних громадах по обидва боки Тиси. Усі його заходи та зусилля здійснюються в ім'я традиції, культурної спадщини і особливо під знаком ідентичності цінностей.

The post Василь Попович: популяризатор культури українських гуцулів в етнічних громадах по обидва боки Тиси first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Vasile Popovici: promotorul culturii huţule de o parte şi de alta a Tisei

Urban Space Radio — Wed, 26 May 2021 10:52:00 +0000

Vasile Popovici este un adevărat ambasador al ucrainenilor huţuli din Maramureş şi nu numai. Activitatea lui de conservare și promovare a tradiţiilor ucrainenilor huțuli este bogată și susținută continuu prin promovarea valorilor etnografice, istorice şi turistice din comunităţile etnice de o parte şi de alta a Tisei. Toate evenimentele și efortul său sunt puse sub numele tradiției, patrimoniului cultural și, mai ales, sub semnul valorilor identitare.

The post Vasile Popovici: promotorul culturii huţule de o parte şi de alta a Tisei first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Vasyl Popovych: popularizer of Ukrainian Hutsul culture in ethnic communities on both sides of the Tisza.

Urban Space Radio — Wed, 26 May 2021 10:52:00 +0000

Vasyl Popovych is a real ambassador of Hutsul Ukrainians in the Maramures region and beyond. Its activities to preserve and promote the traditions of Hutsul Ukrainians are rich and constantly supported by the promotion of ethnographic, historical and tourist values in ethnic communities on both sides of the Tisza. All its activities and efforts are carried out in the name of tradition, cultural heritage and especially under the sign of identity values.

The post Vasyl Popovych: popularizer of Ukrainian Hutsul culture in ethnic communities on both sides of the Tisza. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Іван Лавер: “хеґедуш” та давні пісні

Urban Space Radio — Wed, 19 May 2021 10:41:00 +0000

Коли він починає грати, усі історії його дитинства та юності немов оживають. Він навчився грати на скрипці самостійно, із пристрасті, а згодом став одним із «хеґедушів» тієї місцевості. Іван Лавер - один з небагатьох музикантів у с. Репедя, який знає давні традиційні пісні і передав їх також одному зі своїх синів.

The post Іван Лавер: “хеґедуш” та давні пісні first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Ivan Laver: “hegheduşul” şi cântecele vechi

Urban Space Radio — Wed, 19 May 2021 10:41:00 +0000

Când începe să cânte, parcă toate poveştile copilăriei şi tinereţii lui prind viaţă. A învăţat să cânte la vioară de unul singur, din pasiune, iar, mai apoi, a devenit unul din "hegheduşii" din zonă. Ivan Laver este printre puţinii muzicanţi din Repedea, care ştiu vechile cântece tradiţionale şi pe care le-a transmis şi unuia dintre fiii săi.

The post Ivan Laver: “hegheduşul” şi cântecele vechi first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Ivan Laver: “hegedush” and old songs.

Urban Space Radio — Wed, 19 May 2021 10:41:00 +0000

When he starts playing, all the stories of his childhood and youth seem to come to life. He learned to play the violin on his own, out of passion, and later became one of the "hegedus" of the area. Ivan Laver is one of the few musicians in the village. Rapeda, who knows ancient traditional songs and passed them on to one of his sons.

The post Ivan Laver: “hegedush” and old songs. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Василина Бензар, зелений вінок з Полян та ремесло, вивчене з необхідності

Urban Space Radio — Tue, 18 May 2021 10:38:00 +0000

Перед весіллям або перед храмом церкви Василина Бензар дуже зайнята. Вона керує залізною рукою кількома членами своєї родини, включаючи доньку, невістку, онучок та правнучок, щоб вчасно закінчити роботу. Зелений вінок - це етнографічний символ українців з с. Поляни, і барвінок та тую потрібно дуже оберігати, щоб досягти очікуваного ефекту. Все повинно відбуватися безпосередньо перед заходом, щоб характерний зелений колір зберігся, а використане листя не висохло. І вся ця робота не може проходити без специфічних пісень.

The post Василина Бензар, зелений вінок з Полян та ремесло, вивчене з необхідності first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Vaselena Benzar, cununa verde din Poieni şi meşteşuguri învăţate de nevoie

Urban Space Radio — Tue, 18 May 2021 10:38:00 +0000

Înainte de o nuntă sau hramul unei bisericii, Vaselena Benzar este foarte ocupată. Coordonează cu o mână de fier mai mulţi membri din familia ei, inclusiv fiica, nora, nepoate şi strănepoate, ca să termine treaba la timp. Cununa verde este un simbol etnografic al ucrainenilor din Poieni, iar brebenocul şi tuia trebuie păstrate cu grijă, ca să producă efectul scontat. Totul trebuie să se desfăşoare chiar înainte de eveniment, ca verdele distinctiv să se păstreze şi frunzele folosite să nu se usuce. Iar toată această muncă la limită nu poate să se desfăşoare fără cântecele specifice.

The post Vaselena Benzar, cununa verde din Poieni şi meşteşuguri învăţate de nevoie first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Vasilina Benzar, a green wreath from Polyany and a craft learned as needed.

Urban Space Radio — Tue, 18 May 2021 10:38:00 +0000

Before the wedding or in front of the church, Vasilina Benzar is very busy. She manages the iron hand of several members of her family, including her daughter, daughter-in-law, grand daughter and great-granddaughter, to complete the work on time. The green wreath is an ethnographic symbol of Ukrainians from the village of Glade, and periwinkle and tuya need to be very careful to achieve the expected effect. Everything should take place just before the event, so that the characteristic green color is preserved and the used leaves do not dry out. And all this work can not take place without specific songs.

The post Vasilina Benzar, a green wreath from Polyany and a craft learned as needed. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Designerul vestimentar popular Iulika Lupşak şi ale sale creaţii cu motive tradiţionale

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:59:00 +0000

Este cunoscută în zonă pentru cămăşile - "huţulke" pe care le coase. Cu timpul şi-a diversificat produsele şi a ajuns un fel de designer vestimentar al zonei, creând şi alte haine cu motive tradiţionale: sacouri, rochii, fuste, veste sau cojoace. Doamna Iulika a contribuit la revigorarea acestui meşteşug. I-a învăţat pe mai mulţi din Valea Vişeului, Maramureş, care şi-au manifestat dorinţa de a învăţa să coasă astfel de modele.

The post Designerul vestimentar popular Iulika Lupşak şi ale sale creaţii cu motive tradiţionale first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Popular fashion designer Yulika Lupshak and her creations with traditional motifs.

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:59:00 +0000

She is known for her Hutsul shirts, which she embroiders. Over time, she diversified her products and became a kind of clothing designer in the area, creating other outfits with traditional motifs: jackets, dresses, skirts, vests or coats. Ms. Yulika helped revive this craft. She taught many people from the Vyshivska Valley of Maramures County who expressed a desire to learn how to embroider such patterns.

Отець Рагован: поєднує духовне з соціальним, традиції та звичаї з церковними обрядами

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:55:00 +0000

Робота священика Петра Рагована, пароха Української Православної Церкви в с. Репедя Марамороського повіту, виходить за рамки релігійних служб з нагоди свят. Він добре усвідомлює важливу роль, яку церква відіграє в житті громади. Тому він докладає усіх зусиль, щоб своєю релігійною, культурною та соціальною діяльністю допомогти зберегти мову, звичаї, традиції та обряди. Cвоєю діяльністю він поєднує духовне з соціальним, традиції та звичаї з церковними обрядами.

The post Отець Рагован: поєднує духовне з соціальним, традиції та звичаї з церковними обрядами first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Părintele Rahovan: îmbină socialul cu spiritualul, tradiţiile şi obiceiurile cu riturile bisericeşti

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:55:00 +0000

Munca preotului Rahovan se întinde dincolo de slujbele religioase cu ocazia sărbătorilor. Este foarte conştient de rolul important pe care biserica îl joacă în cadrul comunităţii. De aceea, face tot posibilul ca prin activitatea sa religioasă, culturală şi socială să ajute la păstrarea limbii, a obiceiurilor şi tradiţiilor, a riturilor. Prin activităţile sale îmbină spiritualul cu socialul, tradiţiile şi obiceiurile cu riturile bisericeşti.

The post Părintele Rahovan: îmbină socialul cu spiritualul, tradiţiile şi obiceiurile cu riturile bisericeşti first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Father Rogovan: combines the spiritual with the social, traditions and customs with church rites.

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:55:00 +0000

The work of the priest Peter Rahovan, pastor of the Ukrainian Orthodox Church in the village. Rapedya, Maramures County, goes beyond religious services on the occasion of holidays. He is well aware of the important role that the church plays in the life of the community. Therefore, he makes every effort to help preserve the language, customs, traditions and rites through his religious, cultural and social activities. Through his activities he combines the spiritual with the social, traditions and customs with church rites.

The post Father Rogovan: combines the spiritual with the social, traditions and customs with church rites. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

“Писмо з рідного краю” поета-лісоруба Гаврила Клемпуша — першого поета українських гуцулів Мараморощини

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:48:00 +0000

Гаврило Клемпуш був самоуком, навчився читати і писати з молитовників та «Кобзаря» Тараса Шевченка. Для нього рідне село, рідний край займає важливе місце в серці, душі і його творчість. У 50-60 р. минулого століття, коли українська література Румунії була ще в самому зародку, Гаврило Клемпуш з Мараморського села Вишівська Долина був відомим як поет-лісоруб, котрий пише коломийкові вірші про робітників лісу, друкуючи їх у Румунії в газеті «Новий вік» (нині «Вільне Слово»). Після смерті поета, у 1990 році, сім'я намагалася зберегти його пам'ять, тож багато з його особистих речей, рукописи, книги тощо зараз знаходяться в його рідній хаті, де встановленa й меморіальна дошка. Бажаючі можуть відвідати цю хату.

The post “Писмо з рідного краю” поета-лісоруба Гаврила Клемпуша — першого поета українських гуцулів Мараморощини first appeared on Жити (з) мистецтвом.

“Scrisoarea” din ţinutul natal al poetului-ţapinar Havrelo Clempuş: primul poet al ucrainenilor huţuli din Maramureş

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:48:00 +0000

Havrelo Clempuş a fost un autodidact, a învățat să citească și să scrie din cărțile de rugăciune și din „Cobzarul” lui Taras Şevcenko. Satul şi ţinutul natal ocupă un loc important în inima şi opera sa. În anii '50-'60, când literatura ucraineană din România era încă săracă şi fragedă, Havrelo Clempuş din satul maramureşean Valea Vişeului era cunoscut ca "poetul-ţapinar", care scrie versuri - "kolomeike" despre lucrătorii forestieri, publicându-le în gazeta "Novei Vik" (astăzi „Vilne slovo”) din România. După moartea poetului în 1990, familia a încercat să păstreze memoria acestuia. Mai multe din obiectele sale personale, manuscrise, cărţi etc. se regăsesc acum în casa natală, pe care se găseşte şi o plăcuţă memorială, iar cei care doresc o pot şi vizita.

The post “Scrisoarea” din ţinutul natal al poetului-ţapinar Havrelo Clempuş: primul poet al ucrainenilor huţuli din Maramureş first appeared on Жити (з) мистецтвом.

“Letter from the native land” of the poet-lumberjack Gavril Klympush – the first poet of the Ukrainian Hutsuls of Maramures region.

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:48:00 +0000

Gavrilo Klempush was self-taught, he learned to read and write from prayer books and "Kobzar" by Taras Shevchenko. For him, his native village, native land occupies an important place in the heart, soul and his work. In the 50s and 60s of the last century, when Ukrainian Romanian literature was still in its infancy, Gavrilo Klempush from the Maramures village of Vyshivska Dolyna was known as a poet-lumberjack who wrote Kolomyia poems about forest workers, publishing them in Romania in the newspaper "Novy Vik " (Now" Free Word "). After the poet's death in 1990, the family tried to preserve his memory, so many of his personal belongings, manuscripts, books, etc. are now in his home, where a memorial plaque has been erected. Those interested can visit this house.

The post “Letter from the native land” of the poet-lumberjack Gavril Klympush – the first poet of the Ukrainian Hutsuls of Maramures region. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Колекція гуцульських предметів Николая Марічека

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:45:00 +0000

Горщики, каструлі, ручні пилки, ярмо для волів, гаки, дерев'яні ложки, тарілки, кошики для хліба, глечики, постоли, свистки, керамічні миски, пляшки для горілки, колеса від возів, ковші, ополоники, качалки, торби, мішки, веретена, дерев'яні відра, різні ткані предмети - всі мають своє місце, дбайливо розміщені у дворі пана Николая Марiчека. Він вважає себе справжнім українським гуцулом, нащадком гуцулів, які працювали із землю чи в лісі. Тепер його черга продовжувати всю цю спадщину у своєму рідному селі Валеа Вішеулуй (Вишівська Долина), розташованому на кордоні Румунії з Україною.

The post Колекція гуцульських предметів Николая Марічека first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Colecţia de obiecte huţule a lui Nicolae Maricec

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:45:00 +0000

Oale, cratiţe, fierăstraie manuale, jug pentru boi, cârlige, linguri de lemn, farfurii, coşuri de pâine, ulcioare, opinci, fluiere, boluri de ceramică, butelcuţe pentru ţuică, roţi de la căruţă, cofe, polonice, coleşere, desage, traiste, fus de tors, găleţi de lemn, diverse obiecte specifice ţesutului – toate îşi găsesc loc, aşezate cu grjă în curtea domnului Nicolae Maricec. Se consideră un ucrainean huţul veritabil, urmaş al unor huţuli care lucrau pământul sau la pădure. Acum este rândul lui să ducă mai departe toată această moştenire în satul lui natal, Valea Vişeului, aflat chiar la graniţa României cu Ucraina.

The post Colecţia de obiecte huţule a lui Nicolae Maricec first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Collection of Hutsul objects by Nikolai Marichek.

Urban Space Radio — Sun, 16 May 2021 10:45:00 +0000

Pots, pans, hand saws, oxen yoke, hooks, wooden spoons, plates, bread baskets, jugs, posts, whistles, ceramic bowls, vodka bottles, cart wheels, buckets, soup ladles, rocking chairs, bags, sacks , spindles, wooden buckets, various woven items - all have their place, carefully placed in the yard of Mr. Nikolai Marichek. He considers himself a true Ukrainian Hutsul, a descendant of Hutsuls who worked from the land or in the forest. Now it is his turn to continue all this heritage in his native village of Valea Visheului (Vyshivska Dolina), located on the border of Romania with Ukraine.

The post Collection of Hutsul objects by Nikolai Marichek. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Найстаріша українська дерев’яна церква в Румунії

Urban Space Radio — Fri, 14 May 2021 10:35:00 +0000

Невелика дерев'яна церква "Вознесіння Господнього" в с. Поляни Марамороського повіту, Румунія, відіграє важливу роль в історії жителів цього регіону. Вона була побудована незабаром після прибуття на ці землі деяких мешканців слов'янського походження, з країв з християнською вірою – Польської Галичини. Зараз очікується відновлення цього культового місця, яке має бути включене до спадщини ЮНЕСКО.

The post Найстаріша українська дерев’яна церква в Румунії first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Cea mai veche biserică de lemn ucraineană din România

Urban Space Radio — Fri, 14 May 2021 10:35:00 +0000

Mica biserică de lemn cu hramul "Înălţarea Domnului" din Poienile de sub Munte, judeţul Maramureş, România joacă un rol important pentru istoria locuitorilor din această zonă. A fost construită la scurt timp după venirea pe aceste meleaguri a unei populaţii de origine slavă, dintr-un ţinut cu credinţă creştină, Galiţia Polonă. Actualmente se aşteaptă terminarea restaurării acestui lăcaş de cult, care urmează să fie inclus în patrimoniul UNESCO.

The post Cea mai veche biserică de lemn ucraineană din România first appeared on Жити (з) мистецтвом.

The oldest Ukrainian wooden church in Romania.

Urban Space Radio — Fri, 14 May 2021 10:35:00 +0000

The Small Wooden Church of the Ascension in the village of Polyany, Maramures County, Romania, plays an important role in the history of the region's inhabitants. It was built soon after the arrival on these lands of some inhabitants of Slavic origin, from the lands with the Christian faith - Polish Galicia. It is now expected to restore this iconic site, which should be included in the UNESCO heritage.

The post The oldest Ukrainian wooden church in Romania. first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Феномен гуцульського тексту

Urban Space Radio — Thu, 13 May 2021 10:26:00 +0000

У літературі Гуцульщини є таке особливе поняття — гуцульський текст.

Олександра Салій знає про це багато цікавого. Вона є науковою співробітницею Інституту Івана Франка Національної академії наук України та у 2017-му році захистила дисертацію на тему «Гуцульський текст в українській літературі кінця 19 початку 20 століття». Уривки із гуцульських текстів читають мисткиня Христина Стринадюк та учасник гурту Kazka Дмитро Мазуряк.

The post Феномен гуцульського тексту first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Fenomenul textului huţul

Urban Space Radio — Thu, 13 May 2021 10:26:00 +0000

În literatura regiunii Huţulşcina există un concept specific, precum "textul huţul". Alexandra Salii ştie despre aceasta multe lucruri interesante. Ea este cercetătoare la Institutul "Ivan Franko" al Academiei Naţionale de Ştiinţă din Ucraina şi în anul 2017 şi-a făcut disertaţia cu tema "Textul huţul în literatura de la sfârşitul secolului al XIX-lea şi începutul secolului al XX-lea". Selecţiuni din texte huţule sunt citite de către artista Cristina Strenadiuc şi membrul trupei "Kazka", Dumitru Mazureac.

The post Fenomenul textului huţul first appeared on Жити (з) мистецтвом.

The phenomenon of Hutsul text

Urban Space Radio — Thu, 13 May 2021 10:26:00 +0000

"In the literature of the Hutsul region there is such a special concept - the Hutsul text.
Alexandra Saliy knows a lot of interesting things about this. She is a researcher at the Ivan Franko Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and in 2017 she defended her dissertation on ""Hutsul text in Ukrainian literature of the late 19th and early 20th centuries."" Excerpts from Hutsul texts are read by artist Khrystyna Strynadiuk and Kazka member Dmytro Mazuryak."

The post The phenomenon of Hutsul text first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Майстриня Віра Борис та її гуцульська писанка

Urban Space Radio — Mon, 10 May 2021 14:34:00 +0000

Писанка — це декороване яйце з традиційними символами. Їх малюють за допомогою воску й барвників. Цим народним мистецтвом майже 20 років займається Віра Борис із Косова.

The post Майстриня Віра Борис та її гуцульська писанка first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Meştera Vira Bores şi al ei ou huţul încondeiat

Urban Space Radio — Mon, 10 May 2021 14:34:00 +0000

Oul încondeiat este un ou decorat cu simboluri tradiţionale. Este pictat cu ceară şi coloranţi. Vira Bores din Kosiv se ocupă cu acest meşteşug tradiţional de peste 20 de ani.

The post Meştera Vira Bores şi al ei ou huţul încondeiat first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Master Vera Boris and her Hutsul pysanka

Urban Space Radio — Mon, 10 May 2021 14:34:00 +0000

Pysanka is a decorated egg with traditional symbols. They are painted with wax and dyes. Vira Borys from Kosovo has been engaged in this folk art for almost 20 years.

The post Master Vera Boris and her Hutsul pysanka first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Charming and daily sounds of the Carpathians

Urban Space Radio — Fri, 07 May 2021 14:30:00 +0000

Hutsul village is woven of dozens of sounds. Familiar, understandable, very ordinary. Which you are unlikely to notice if, for example, hurrying to the bus after a few days of hiking. You, too, are unlikely to be noticed: unless a dog from a farm lazily decides to check who is there in his measured course of life. This is an audio story about sounds that you need to listen to in complete silence, immersed in the atmosphere.

The post Charming and daily sounds of the Carpathians first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Магічні та буденні звуки Карпат

Urban Space Radio — Fri, 07 May 2021 14:30:00 +0000

Гуцульське село зіткане із десятків звуків. Знайомих, зрозумілих, звичайнісіньких. На які ви навряд чи звернете увагу, якщо, наприклад, поспішаєте на автобус після кількаденного походу. На вас теж навряд чи звернуть увагу: хіба що пес із якогось господарства ліниво вирішить перевірити, кого ж там занесло у його розмірений плин життя. Це аудіоісторія про звуки, яку потрібно слухати у цілковитій тиші, занурившись у атмосферу.

The post Магічні та буденні звуки Карпат first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Sunetele magice şi cotidiene ale Carpaţilor

Urban Space Radio — Fri, 07 May 2021 14:30:00 +0000

Satul huţul este ţesut din zeci de sunete. Familiare, înţelese, foarte obişnuite. La care este puţin probabil să fiţi atenţi, dacă, de exemplu, vă grăbiţi spre autobuz, după câteva zile de drumeţii. Eventual, se aude un lătrat, dacă un câine mai leneş din ceva gospodărie decide să vadă pe cine a adus acolo soarta, în cursul măsurat al acelei vieţi. Este o istorie audio despre sunete, care trebuie ascultată în linişte deplină, ca să te cufunzi în atmosferă.

The post Sunetele magice şi cotidiene ale Carpaţilor first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Нічний базар у Косові

Urban Space Radio — Wed, 05 May 2021 14:27:00 +0000

Про Косівський базар чули чи не всі карпатські туристи. Ярмарок працює лише у суботу з 4 ранку й до обіду. Тому, аби прикупити найліпші речі, доведеться ніч не доспати. Дорогу сюди легко знайти за потоками покупців та скупченням автомобілів, що припарковані навколо.З них виходять гарно вбрані косівчани та гості міста і поспішають перебігти дорогу, аби якнайшвидше дістати свої гаманці.

The post Нічний базар у Косові first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Bazarul de noapte din Kosiv

Urban Space Radio — Wed, 05 May 2021 14:27:00 +0000

Despre bazarul din Kosiv au auzit mai toţi turiştii ce vin în Carpaţi. Piaţa are loc doar în zilele de sâmbătă de la 4 dimineaţa până pe la prânz. De aceea, ca să cumperi cele mai bune lucruri, trebuie să te trezeşti cu noaptea-n cap. Drumul spre bazar îl poţi găsi uşor, datorită fluxului de clienţi şi a maşinilor parcate în jur. Din aceste maşini ies locuitorii din Kosiv, frumos îmbrăcaţi, şi oaspeţii locului, care se grăbesc să treacă drumul pentru a-şi goli portofelele cât mai repede.

The post Bazarul de noapte din Kosiv first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Night market in Kosiv

Urban Space Radio — Wed, 05 May 2021 14:27:00 +0000

Almost all Carpathian tourists have heard about the Kosiv Bazaar. The fair is open only on Saturdays from 4 am until noon. Therefore, to buy the best things, you have to stay up all night. The road here is easy to find by the flow of customers and the clusters of cars parked around. Well-dressed Kosiv residents and guests of the city come out of them and hurry to cross the road to get their wallets as soon as possible.

The post Night market in Kosiv first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Майстри Стринадюки та їхні експерименти

Urban Space Radio — Sun, 02 May 2021 14:25:00 +0000

Микола Стринадюк — майстер сучасної косівської школи художньої різьби. Богдан і Захар, сини майстра, також займаються обробкою дерева. Кожен має свою унікальну манеру.
Родина Стринадюків часто експериментує з формами, кольорами, матеріалами і поєднує власні ідеї з традиційними технологіями та гуцульськими орнаментами.

The post Майстри Стринадюки та їхні експерименти first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Meşterii Strenadiuc şi experimentele lor

Urban Space Radio — Sun, 02 May 2021 14:25:00 +0000

Nicolae Strenadiuc este un maestru al şcolii moderne de sculptură artistică din Kosiv. Fiii lui, Bogdan şi Zahar, sunt şi ei implicaţi în prelucrarea lemnului. Familia Strenadiuc are o abordare neconvenţională a sculpturii tradiţionale huţule. Toate acestea datorită talentului, iubirii pentru munca lor şi a experimentelor.

The post Meşterii Strenadiuc şi experimentele lor first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Strynadyuk’s masters and their experiments

Urban Space Radio — Sun, 02 May 2021 14:25:00 +0000

Mykola Strynadyuk is a master of the modern Kosovo school of artistic carving. Bogdan and Zakhar, sons of the master, are also engaged in woodworking. Everyone has their own unique manner.
The Strynadyuk family often experiments with shapes, colors, materials and combines their own ideas with traditional technologies and Hutsul ornaments.

The post Strynadyuk’s masters and their experiments first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Василь Зеленчук: поет, який любить літеру “р”

Urban Space Radio — Sat, 01 May 2021 14:22:00 +0000

Краєзнавець Василь Зеленчук жартома називає себе музейним експонатом. Він працює старшим науковим співробітником музею Івана Франка у Криворівні. Зеленчук знає всіх і його теж добре знають — після інституту та праці у школі він десять років працював сільським головою. Проте найліпше почувається саме в музеї. Пан Василь — поет і готується до виходу власної збірки віршів. А також має спільну збірку разом із Петром Мідянкою із Закарпаття та Назаром Федораком зі Львова.

The post Василь Зеленчук: поет, який любить літеру “р” first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Vasile Zelenciuk: poetul care iubeşte “r”-ul

Urban Space Radio — Sat, 01 May 2021 14:22:00 +0000

Istoricul local Vasile Zelenciuk se autointitulează în glumă un exponat de muzeu. Lucrează ca cercetător principal la muzeul "Ivan Franko" din Krevorivna. Zelenciuk ştie pe toată lumea şi este, la rândul lui, foarte cunoscut de multă lume. După institut şi munca de la şcoală, timp de zece ani a fost primarul satului. Cu toate acestea, cel mai bine se simte în muzeu. Domnul Vasile este poet şi se pregăteşte de apariţia unei cărţi de poezii. De asemenea, are o carte cu Petro Medeanka din Transcarpatia şi cu Nazar Fedorak din Lviv.

The post Vasile Zelenciuk: poetul care iubeşte “r”-ul first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Vasyl Zelenchuk: a poet who loves the letter “r”

Urban Space Radio — Sat, 01 May 2021 14:22:00 +0000

Local historian Vasyl Zelenchuk jokingly calls himself a museum exhibit. He works as a senior researcher at the Ivan Franko Museum in Kryvorivnya. Zelenchuk knows everyone and he is also well known - after the institute and work at school he worked as a village head for ten years. However, it feels best in the museum. Mr. Vasyl is a poet and is preparing to publish his own collection of poems. He also has a joint collection with Petro Midyanka from Zakarpattia and Nazar Fedorak from Lviv.

The post Vasyl Zelenchuk: a poet who loves the letter “r” first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Гуцульське весілля: розповіді з Криворівні

Urban Space Radio — Thu, 29 Apr 2021 14:14:00 +0000

Традиції гуцульського весілля живуть. Про них розповідає Василина Зеленчук, яка доглядає за садибою-музеєм у Криворівні, де Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків», а також традиції весілля коментує етнограф Іван Зеленчук. Що п'ють, їдять, які подарунки дарують парі та чому весілля для нареченої (княгині!) — це сумна подія?

The post Гуцульське весілля: розповіді з Криворівні first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Nunta huţulă: povestiri din Krevorivna

Urban Space Radio — Thu, 29 Apr 2021 14:14:00 +0000

Tradiţiile nunţilor huţule sunt vii. Despre ele ne povesteşte Vaselena Zelenciuc, care se ocupă de gospodăria-muzeu, unde Paradjanov a filmat "Umbrele strămoşilor uitaţi", precum şi etnograful Ivan Zelenciuc din Krevorivna. Ce anume beau, mănâncă, ce daruri se dau perechii de tineri şi de ce anume nunta este un eveniment trist pentru mireasă (prinţesă)?

The post Nunta huţulă: povestiri din Krevorivna first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Hutsul wedding: stories from Kryvorivnia

Urban Space Radio — Thu, 29 Apr 2021 14:14:00 +0000

Hutsul wedding traditions live on. Vasilina Zelenchuk, who takes care of the estate-museum in Kryvorivnya, where Serhiy Paradzhanov shot the film "Shadows of Forgotten Ancestors", tells about them, and ethnographer Ivan Zelenchuk comments on wedding traditions. What do they drink, eat, what gifts do they give to the couple and why is a wedding for the bride (princess!) A sad event?

The post Hutsul wedding: stories from Kryvorivnia first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Teatrul “Hnat Hotkevici”: peste o sută de ani de teatru

Urban Space Radio — Wed, 28 Apr 2021 14:10:00 +0000

Teatrul huţul din localitatea Krasnoilea din raioul Verhovena este un teatru de actori amatori, care are o istorie de peste o sută de ani. A fost înfiinţat în anul 1910 de către Hnat Hotkevici. Astăzi, în cetrul localităţii Krasnoilea s-a păstrat o clădire nu prea mare de lemn, unde Hotkevici lucra. În anul 1987, cu ocazia a 110 ani de la înfiinţarea teatrului, în interiorul clădirii a fost deschis un muzeu. Clădirea în sine se compune din două camere. Într-una se află expoziţia, iar în alta se află sala şi scena.

The post Teatrul “Hnat Hotkevici”: peste o sută de ani de teatru first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Gnat Khotkevych Theater: over 100 years of play

Urban Space Radio — Wed, 28 Apr 2021 14:10:00 +0000

The Hutsul theater in the village of Krasnoillya, Verkhovyna district, is an amateur ensemble with more than a century of history. It was created in 1910 by Hnat Khotkevych.
Today, a small wooden house where Khotkevych worked has preserved in the center of the village of Krasnoillya. In 1987, on the occasion of the 110th anniversary of the writer's birth, a museum was opened in the house. The house itself consists of two rooms. In one there is an exposition, and in the other - a hall with a stage.

The post Gnat Khotkevych Theater: over 100 years of play first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Театр Гната Хоткевича: понад 100 років гри

Urban Space Radio — Wed, 28 Apr 2021 14:10:00 +0000

Гуцульський театр села Красноїлля Верховинського району — це аматорський колектив, який має понад сторічну історію. Його у 1910-му році створив Гнат Хоткевич.
Нині в центрі села Красноїлля зберігся невеликий дерев'яний будинок, де Хоткевич працював. У 1987 році, з нагоди 110-ти річчя з дня народження письменника в будинку відкрили музей. Сам дім складається з двох кімнат. В одній розміщена експозиція, а у другій – зал зі сценою.

The post Театр Гната Хоткевича: понад 100 років гри first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Світ Шекерика-Доникового та діда Иванчика

Urban Space Radio — Mon, 26 Apr 2021 14:00:00 +0000

Про гуцульського громадсько-політичного діяча, етнографа і письменника Петра Шекерика-Доникового розповідає керівниця меморіального музею у Верховині Надія Маківничук та її син. Яким був Шекерик-Доників, про що писав і чого його «Дідо Иванчик» так довго був невідомим для українців?

The post Світ Шекерика-Доникового та діда Иванчика first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Lumea lui Şekerek-Donekiv şi a “Bunicului Ivancik”

Urban Space Radio — Mon, 26 Apr 2021 14:00:00 +0000

Despre activistul civic şi politic huţul, etnograful şi scriitorul Petro Şekerek-Donekiv povesteşte directoarea muzeului din Verhovena Nadiia Makivneciuc şi fiul acesteia. Cine a fost Şekerek-Donekiv, despre ce anume a scris el şi de ce "Bunicul Ivancic" al lui a fost necunoscut urmaşilor săi atât de mult timp?

The post Lumea lui Şekerek-Donekiv şi a “Bunicului Ivancik” first appeared on Жити (з) мистецтвом.

The world of Shekeryk-Donikov and grandfather Ivanchyk

Urban Space Radio — Mon, 26 Apr 2021 14:00:00 +0000

Nadiya Makivnychuk, the head of the memorial museum in Verkhovyna, and her son tells about the Hutsul public and political figure, ethnographer and writer Petro Shekeryk-Donykov. What was Shekeryk-Donykiv like, what did he write about and why was his "Dido Ivanchyk" unknown to Ukrainians for so long?

The post The world of Shekeryk-Donikov and grandfather Ivanchyk first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Тисяча і один інструмент фольклориста Михайла Тимофіїва

Urban Space Radio — Sat, 24 Apr 2021 14:05:00 +0000

Михайло Тимофіїв — український фольклорист, диригент і композитор.
Чоловік живе у Коломиї та впродовж 45 років виготовив понад 800 інструментів. Він грає на фрілці, дідику, джоломіґі, зозулі, ребрі, сопілці, тилинці. І це лише короткий список. Майстер удосконалив багато з цих інструментів так, що тепер на них можна виконувати не тільки народну, а й симфонічну музику.

The post Тисяча і один інструмент фольклориста Михайла Тимофіїва first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Cele o mie şi unu instrumente ale folcloristului Mihai Temofiiv

Urban Space Radio — Sat, 24 Apr 2021 14:05:00 +0000

Mihai Temofiiv este un folclorist, dirijor şi compozitor ucrainean. El trăieşte în Kolomea şi de-a lungul a 45 de ani a fabricat peste 800 de instrumente. Cântă la fluier, duduk, fluier dublu, ocarină, nai, flaut mic, tilincă. Şi aceasta e doar o listă scurtă. Maestrul a perfecţionat multe din aceste instrumente, astfel încât acum se poate interpreta la ele nu doar muzică tradiţională, ci şi muzică simfonică.

The post Cele o mie şi unu instrumente ale folcloristului Mihai Temofiiv first appeared on Жити (з) мистецтвом.

One thousand and one instruments of folklorist Mykhailo Tymofiiv

Urban Space Radio — Sat, 24 Apr 2021 14:05:00 +0000

Mykhailo Tymofiiv is a Ukrainian folklorist, conductor and composer.
The man lives in Kolomyia and has made more than 800 musicial instruments for 45 years. He plays the flute-like instruments such the frillka, didik, jolomigi, zozulia,rebro, sopilka,tylynka. And this is just a short list. The master has improved many of these instruments so that now it can perform not only folk but also symphonic music.

The post One thousand and one instruments of folklorist Mykhailo Tymofiiv first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Тарас Стринадюк: хрести, ікони та наливки

Urban Space Radio — Sat, 24 Apr 2021 13:53:00 +0000

Тарас Стринадюк із Косова колекціонує і реставрує давні гуцульські хрести та ікони. Він професійно займається художньою різьбою. Майстерня Тараса розташована вдома. Так само Вдома, на вулиці Грушевського, у нього є власний «Музей сакрального мистецтва». У окремій великій кімнаті на стінах висять старовинні унікальні експонати.

The post Тарас Стринадюк: хрести, ікони та наливки first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Taras Strenadiuc: cruci, icoane şi lichioruri

Urban Space Radio — Sat, 24 Apr 2021 13:53:00 +0000

Taras Strenadiuc din Kosiv colecţionează şi restaurează cruci şi icoane vechi huţule. El se ocupă, ca profesie, cu sculptura artistică. Atelierul lui Taras este răspândit prin casa lui. Acasă la el, adică pe strada Hruşevski, are propriul muzeu de artă sacră. Într-o cameră mare, separată, pe pereţi sunt atârnate vechi exponate unicat.

The post Taras Strenadiuc: cruci, icoane şi lichioruri first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Taras Strynadyuk: crosses, icons and tinctures

Urban Space Radio — Sat, 24 Apr 2021 13:53:00 +0000

Taras Strynadyuk from Kosovo collects and restores ancient Hutsul crosses and icons. He is professionally engaged in artistic carving. Taras's workshop is located at home. Also at home, on Hrushevskoho Street, he has his own Museum of Sacred Art. In a separate large room on the walls hang ancient unique exhibits.

The post Taras Strynadyuk: crosses, icons and tinctures first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Люба-Параскевія Стринадюк та її Замагора

Urban Space Radio — Fri, 23 Apr 2021 13:56:00 +0000

Люба-Параскевія Стринадюк — письменниця і перекладачка з німецької. Народилася у Верховинському районі, у гірському селі Замагора. Авторка справжньої гуцульської прози. Написала книги «У нас, гуцулів», «До данцу», «Вивчєрики», «Як я 'му жити на полонині» та «З-за гір'я. Щоденник любові».

Нині живе у Львові, але часто приїжджає у село, де живуть батьки і все навколо — рідне.

The post Люба-Параскевія Стринадюк та її Замагора first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Liuba-Paraschiva Strenadiuc şi a ei Zamahora

Urban Space Radio — Fri, 23 Apr 2021 13:56:00 +0000

Liuba-Paraschiva Strenadiuk este scriitoare şi traducătoare din germană. S-a născut în raionul Verhovena, într-un sat de munte: Zamahora. Este autoare de proză huţulă veritabilă. A scris cărţile "La noi, la huţuli", "Pentru dans", "Ciobănaşii", "Cum trăiesc la stână" şi "Dincolo de munţi. Jurnalul iubirii". Astăzi trăieşte în Lviv, dar vine des în satul natal, unde locuiesc părinţii şi rudele.

The post Liuba-Paraschiva Strenadiuc şi a ei Zamahora first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Liuba-Paraskeviia Strynadiuk and her Zamagora

Urban Space Radio — Fri, 23 Apr 2021 13:56:00 +0000

Luba-Paraskevia Strynadyuk is a writer and translator from German. She was born in the Verkhovyna district, in the mountain village of Zamagora. Author of real Hutsul prose. She wrote the books "We, Hutsuls", "To the dance", "Vivcheryky", "How can I live in the meadow" and "Beyond the mountains. Diary of love ".Now she lives in Lviv, but often comes to the village where his parents live and everything around is his home.

The post Liuba-Paraskeviia Strynadiuk and her Zamagora first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Наталія Гузак: батьківський музей та шлях до музики

Urban Space Radio — Mon, 19 Apr 2021 13:48:00 +0000

Роман Кумлик, гуцульський музикант-віртуоз, був власником приватного Музею гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів у Верховині. Після його смерті справу продовжує дочка Наталія Гузак, яка з особливою любов'ю розповідає про тата. В дитинстві Наталя не хотіла грати, натомість стала чудовою лікаркою. Тепер же також опанувала десятки інструментів

The post Наталія Гузак: батьківський музей та шлях до музики first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Natalia Huzak: muzeul tatălui şi drumul spre muzică

Urban Space Radio — Mon, 19 Apr 2021 13:48:00 +0000

Roman Kumlek, muzicianul-virtuoz huţul, a fost proprietarul unui muzeu privat al vieţii tradiţionale huţule, un muzeu etnografic şi al instrumentelor muzicale din Verhovena. După moartea lui, activitatea este dusă mai departe de către fiica Natalia Huzak, care povesteşte cu dragoste deosebită despre tatăl ei. În copilărie Natalia nu a vrut să cânte, însă a devenit un doctor minunat. Acum a ajuns să stăpânească şi zeci de instrumente muzicale.

The post Natalia Huzak: muzeul tatălui şi drumul spre muzică first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Natalia Huzak: Parents’ Museum and the Way to Music

Urban Space Radio — Mon, 19 Apr 2021 13:48:00 +0000

Roman Kumlyk, a Hutsul virtuoso musician, owned a private Museum of Hutsul Life, Ethnography, and Musical Instruments in Verkhovyna.
After his death, the case is continued by his daughter Natalia Guzak, who talks about her father with a special love. As a child, Natalia did not want to play but instead became a wonderful doctor. Now she has also mastered dozens of instruments.

The post Natalia Huzak: Parents’ Museum and the Way to Music first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Ліжник замість математики: майстриня Наталія Кіщук

Urban Space Radio — Mon, 19 Apr 2021 13:44:00 +0000

Майстриня Наталія Кіщук займається художнім ткацтвом. Жінки у її родині понад сто років прядуть вовну і тчуть ліжники. Кіщуки живуть у Яворові — своєрідній столиці ліжникарства. Тут на парканах уздовж дороги можна побачити десятки кольорових килимів. Наталія не уявляє свого життя без ткацтва, хоча колись мало не пов'язала своє життя із математикою.

The post Ліжник замість математики: майстриня Наталія Кіщук first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Pături de lână în loc de matematică: meştera Natalia Kişciuk

Urban Space Radio — Mon, 19 Apr 2021 13:44:00 +0000

Meştera Natalia Kişciuk se ocupă cu ţesutul artistic. De peste o sută de ani, femeile din familia ei torc lâna şi ţes pături de lână. Neamul Kişciuk trăieşte în Iavoriv - un fel de capitală a păturilor de lână. Aici, pe gardurile de-a lungul drumului, se pot vedea zeci de covoare şi pături colorare. Natalia nu-şi imaginează viaţa fără ţesut, deşi cândva aproape că şi-a legat viaţa de matematică.

The post Pături de lână în loc de matematică: meştera Natalia Kişciuk first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Lizhnyk instead of mathematics: master Nataliia Kishchuk

Urban Space Radio — Mon, 19 Apr 2021 13:44:00 +0000

Master Natalia Kishchuk is engaged in artistic weaving. The women in her family have been spinning wool and weaving bedspreads for over a hundred years. Kishchuks live in Yavoriv - a kind of capital of lizhnykarstvo(weaving). Here on the fences along the road you can see dozens of colored carpets. Natalia can't imagine her life without weaving, although she once almost connected her life with mathematics.

The post Lizhnyk instead of mathematics: master Nataliia Kishchuk first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Михайло Тафійчук: майстерня, інструменти та правила життя

Urban Space Radio — Sun, 15 Nov 2020 14:02:00 +0000

Михайло Тафійчук живе у селі Буковець, Верховинського району. Його жовто-блакитну дерев'яну хату знає багато людей: сюди приїжджають туристи, музиканти, шукачі народних музичних інструментів. Їх майстер за своє життя створив не одну сотню.
Він вміє грати на кожному, хоча й руки часом вже не слухаються.
Виготовляти інструменти навчився самостійно — просто роздивлявся і слухав, а потім створював сам.
Біля будинку Михайло Тафійчук має невеличку майстерню з низькою стелею — аби було тепліше. Тут минають його дні за роботою.

The post Михайло Тафійчук: майстерня, інструменти та правила життя first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Mihai Tafiiciuk: atelierul, instrumentele şi regulile de viaţă

Urban Space Radio — Sun, 15 Nov 2020 14:02:00 +0000

Mihai Tafiiciuk trăieşte în satul Bucoveţ, raionul Verhovena. Casa lui galben-albastru o ştie multă lume: aici vin turişti, muzicanţi, căutători de instrumente muzicale tradiţionale. Meşterul a făcut sute de astfel de instrumente de-a lungul vieţii sale. El ştie să cânte la fiecare dintre aceste instrumente, deşi mâinile nu-l mai ascultă în ultima vreme. A învăţat de unul singur să confecţioneze instrumente; pur şi simplu se uita şi asculta, iar mai apoi le confecţiona singur. Lângă casă, Mihai Tafiiciuk are un mic atelier, cu tavan mai jos, ca să fie mai cald. Aici îşi petrece zilele muncind.

The post Mihai Tafiiciuk: atelierul, instrumentele şi regulile de viaţă first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Mykhailo Tafiichuk: workshop, tools, and rules of life

Urban Space Radio — Sun, 15 Nov 2020 14:02:00 +0000

Mykhailo Tafiychuk lives in the village of Bukovets, Verkhovyna district. Many people know his yellow and blue wooden house: tourists, musicians, seekers of folk musical instruments come here. Their master has created more than a hundred in his lifetime.
He knows how to play on everyone, although sometimes his hands no longer obey.
He learned to make tools on his own - just looked and listened, and then created himself.
Mykhailo Tafiychuk has a small workshop near the house with a low ceiling to keep it warm. Here his days at work pass.

The post Mykhailo Tafiichuk: workshop, tools, and rules of life first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Їстівні коники Марії Петрів

Urban Space Radio — Sat, 17 Oct 2020 13:40:00 +0000

Марія Петрів живе у селі Брустури і вже багато років робить сирні коники разом із дочкою та чоловіком. Скільки потрібно молока та чому гуцули готують саме коників? Хто їх купує та на які свята? Аби зрозуміти, як сирні коники сприймають поза Гуцульщиною, ми вирішили провести невеликий експеримент і попросили кількох людей різних професій спробувати коника із заплющеними очима та вгадати що це.

The post Їстівні коники Марії Петрів first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Căluţii comestibili ai Mariei Petriv

Urban Space Radio — Sat, 17 Oct 2020 13:40:00 +0000

Maria Petriv locuieşte în satul Brusture şi de mai mulţi ani face căluţi din caş împreună cu fiica şi soţul ei. Cât lapte este necesar şi de ce anume huţulii pregătesc astfel tocmai căluţi? Cine îi cumpără şi cu ce ocazie? Pentru a înţelege cum căluţii din caş sunt văzuţi dincolo de regiunea Huţulşcina, am decis să realizăm un mic experiment. Am rugat câţiva oameni de diverse profesii să guste căluţii cu ochii închişi şi să ghicească ce mănâncă.

The post Căluţii comestibili ai Mariei Petriv first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Edible grasshoppers Maria Petriv

Urban Space Radio — Sat, 17 Oct 2020 13:40:00 +0000

Maria Petriv lives in the village of Brustury and has been making cheese horses with her daughter and husband for many years. How much milk do you need and why do Hutsuls sculpt horses? Who buys them and on what holidays? To understand how cheese horses are perceived outside the Hutsul region, we decided to conduct a small experiment and asked several people of different professions to try a horses with closed eyes and guess what it is.

The post Edible grasshoppers Maria Petriv first appeared on Жити (з) мистецтвом.

У рок-гурті тільки гуцули

Urban Space Radio — Fri, 16 Oct 2020 13:34:00 +0000

Гуцульська музика це не лише народні інструменти: трембіти, дримби чи цимбали. Рок гурт гуцули — унікальний як для гуцульщини, так і для всієї україни. Перший виступ колективу відбувся у актовому залі Косівського технікуму в новорічну ніч 1969 року. І Гуцули досі грають свою особливу музику.

The post У рок-гурті тільки гуцули first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Din trupă fac parte doar huţuli

Urban Space Radio — Fri, 16 Oct 2020 13:34:00 +0000

Muzica huţulă nu înseamnă doar instrumente muzicale tradiţionale: trâmbiţe, drâmbe sau ţambale.Trupa rock "Huţulii" este unică atât pentru regiunea "Huţulşcina", cât şi pentru întreaga ţară. Prima apariţie a trupei a avut loc în sala de adunări a Şcolii Tehnice din Kosiv în noaptea de Anul Nou din anul 1969. Iar "Huţulii" cântă încă şi azi muzica lor specială.

The post Din trupă fac parte doar huţuli first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Only Hutsuls are in the rock band

Urban Space Radio — Fri, 16 Oct 2020 13:34:00 +0000

Hutsul music is not only folk instruments: trembitas, drums or cymbals. The rock band "Hutsuls" is unique both for the Hutsul region and for the whole of Ukraine. The first performance of the group took place in the assembly hall of Kosiv Technical School on New Year's Eve 1969. And "Hutsuls" still play their special music.

The post Only Hutsuls are in the rock band first appeared on Жити (з) мистецтвом.

Жити (з) мистецтвом

Дмитро Коренюк: життя, присвячене гуцульському корінню

Dumitru Coreniuc: o viaţă dedicată rădăcinilor huţule

Коваль Василь Ковач та його забуте часом ремесло

Fierarul Vasile Covaci şi al său meşteşug uitat de vremuri

Іляна Попович: “Їжа в горах найсмачніша!”

Ileana Popovici: “Mâncarea din munţi este cea mai gustoasă!”

Розповіді та історія з народниих пісень, зібраних та виконаних Міхаелою Мікулайчук з с. Рускова

Poveştile şi istoria din cântecele tradiţionale culese şi interpretate de Mihaela Miculaiciuc din Ruscova

Іван Голдіш та його пристрасть робити самотужки все, що йому потрібно

Ivan Holdiş şi pasiunea sa de a meşteri orice avea nevoie în gospodărie

Рушники та скатертини Марії Цофей з хутора Солотяний з с. Полян

Ştergarele şi feţele de masă ale Mariei Ţofei din cătunul Soloteani din Poieni

Зв’язок з Богом через музику

Conexiunea cu Dumnezeu prin muzică

Анекдоти Дмитра Голдіша

Snoavele lui Dumitru Holdiş

Гордий рідний Плай та історія його будівництва і призначення

Давні весілля та роль музикантів

Гуцульське господарство, перетворене на музейну колекцію

Гуцульська мова чи говірка: пояснюють дослідники

Limba huţulă sau graiul huţul: explică cercetătorii

Hutsul language or dialect: researchers explain

“Gazda de stână” şi povestea despre păstori din Repedea

Gazda Shepherd and its story about shepherds from Reped.

“Ґазда вівчарні” та його історія про пастухів з Репедя

Василь Попович: популяризатор культури українських гуцулів в етнічних громадах по обидва боки Тиси

Vasile Popovici: promotorul culturii huţule de o parte şi de alta a Tisei

Vasyl Popovych: popularizer of Ukrainian Hutsul culture in ethnic communities on both sides of the Tisza.

Іван Лавер: “хеґедуш” та давні пісні

Ivan Laver: “hegheduşul” şi cântecele vechi

Ivan Laver: “hegedush” and old songs.

Василина Бензар, зелений вінок з Полян та ремесло, вивчене з необхідності

Vaselena Benzar, cununa verde din Poieni şi meşteşuguri învăţate de nevoie

Vasilina Benzar, a green wreath from Polyany and a craft learned as needed.

Популярна дизайнерка одягу Юліка Лупшак та її творіння з традиційними мотивами

Designerul vestimentar popular Iulika Lupşak şi ale sale creaţii cu motive tradiţionale

Popular fashion designer Yulika Lupshak and her creations with traditional motifs.

Отець Рагован: поєднує духовне з соціальним, традиції та звичаї з церковними обрядами

Părintele Rahovan: îmbină socialul cu spiritualul, tradiţiile şi obiceiurile cu riturile bisericeşti

Father Rogovan: combines the spiritual with the social, traditions and customs with church rites.

“Писмо з рідного краю” поета-лісоруба Гаврила Клемпуша — першого поета українських гуцулів Мараморощини

“Scrisoarea” din ţinutul natal al poetului-ţapinar Havrelo Clempuş: primul poet al ucrainenilor huţuli din Maramureş

“Letter from the native land” of the poet-lumberjack Gavril Klympush – the first poet of the Ukrainian Hutsuls of Maramures region.

Колекція гуцульських предметів Николая Марічека

Colecţia de obiecte huţule a lui Nicolae Maricec

Collection of Hutsul objects by Nikolai Marichek.

Найстаріша українська дерев’яна церква в Румунії

Cea mai veche biserică de lemn ucraineană din România

The oldest Ukrainian wooden church in Romania.

Феномен гуцульського тексту

Fenomenul textului huţul

The phenomenon of Hutsul text

Майстриня Віра Борис та її гуцульська писанка

Meştera Vira Bores şi al ei ou huţul încondeiat

Master Vera Boris and her Hutsul pysanka

Charming and daily sounds of the Carpathians

Магічні та буденні звуки Карпат

Sunetele magice şi cotidiene ale Carpaţilor

Нічний базар у Косові

Bazarul de noapte din Kosiv

Night market in Kosiv

Майстри Стринадюки та їхні експерименти

Meşterii Strenadiuc şi experimentele lor

Strynadyuk’s masters and their experiments

Василь Зеленчук: поет, який любить літеру “р”

Vasile Zelenciuk: poetul care iubeşte “r”-ul

Vasyl Zelenchuk: a poet who loves the letter “r”

Гуцульське весілля: розповіді з Криворівні

Nunta huţulă: povestiri din Krevorivna

Hutsul wedding: stories from Kryvorivnia

Teatrul “Hnat Hotkevici”: peste o sută de ani de teatru

Gnat Khotkevych Theater: over 100 years of play

Театр Гната Хоткевича: понад 100 років гри

Світ Шекерика-Доникового та діда Иванчика

Lumea lui Şekerek-Donekiv şi a “Bunicului Ivancik”

The world of Shekeryk-Donikov and grandfather Ivanchyk

Тисяча і один інструмент фольклориста Михайла Тимофіїва

Cele o mie şi unu instrumente ale folcloristului Mihai Temofiiv

One thousand and one instruments of folklorist Mykhailo Tymofiiv