Різьба із космосу. Як родина майстрів Стринадюків займається гуцульською різьбою
Микола весь час мандрує. Безперервно перебуває у пошуках. Найдужче чоловік любить мандрувати власним домом, малювати в уяві розмаїті орнаменти, лінії, форми. Бо каже, що тільки так можна черпати енергію для своєї праці. Заходить до своєї майстерні. Розсіяне світло лампи промениться по всьому покою. Скрізь матеріали для різьби. Поруч орнаментальні ікони, тарілки, усілякі картини, копії гуцульських ручних хрестів, давні гуцульські зґарди. На стіні біля столу – три монохромні весільні світлини.
Тут весілля діда, батька і моє.
Майстерня Миколи Стринадюка служила для всякого: колись була студентською кімнатою, потім після одруження – мешкали тут із дружиною. Тепер у цьому місці майстерня.
Колись в стайні у баби набрав павуків. І ті павуки ткали тут павутину і вони тут робили плетиво. Такий космос був шо ну.
згадує історії з минулого.
Розкладає на стіл матеріали для роботи. Приміряється. Показує.
Микола Стринадюк, або просто «Кока» – майстер гуцульської різьби. «Кока» це «альтер его» майстра. Так ще й називається його майстерня у Косові. З різьбою працює давно. Майже уже своє життя. Весь час шукає нові формати, ідеї. Уміло експериментую та поєднує те, що на перший погляд видається несумісним. У своїх декоративній різьбі використовує багато гуцульських мотивів та обрисів. Але каже, що цього недостатньо для того, аби врешті виріб був цікавим та несхожим на інші. Тому Микола усіляко намагається шукати нові форми й рішення для свого ремесла. Меланж традиційного та актуального вимальовують нові концепції сприйняття гуцульського різьбярства родини Стринадюків. Багато виразних образів та форм для майбутніх робіт закладені ще з дитинства, котрі лиш з часом вимальовуються в уяві. Так майстер їх сублімує та переінакшує.
Поки пан Микола неспішно показує різьбяні ікони, хрести, до розмови приєднується син Богдан. Він як і батько теж займається гуцульською різьбою. Проте декоративні роботи і техніка Богдана значливо вирізняється від батькових робіт. Ось Богдан починає робити заготовку. Повільно, уважно. Потому малює орнамент, а далі різьбить. Орнаменти майорять всілякими кольорами, химерними відтінками та лініями. Поки Богдан береться до справи, додає, що неможливо жити біля гір та не інспіруватись ними.