fbpx
Жити (з) мистецтвом
Відтворити відео

Іляна Попович

Домогосподарка, готує традиційні страви
Жити (з) мистецтвом
Жити (з) мистецтвом
Іляна Попович: "Їжа в горах найсмачніша!"
/

Традиція та кулінарнa насолода

Як відомо, важливою складовою матеріальної культури кожного етносу є кулінарна складова. Різноманітність продуктів харчування певної етнічної групи залежить від кількох факторів, таких як соціально-економічна ситуація, навколишнє середовище, географічне положення, а також традиції тієї місцевості. Ось чому ми завітали до пані Іляни Попович з Репедя, щоб подивитися, що готують українці-гуцули цієї зони, що їм подобається та чому, а також дізнатися, що вони готували раніше. Якщо завітаєте до пані Іляни Попович із с. Репедя, не підете звідти без частування. Вона любить готувати, і різноманітність страв, якими вона тебе пригощає, збивають з пантелику. Хочеться скуштувати кожну. Тільки б змогти.

Вже за 10 і ми насолоджуємося ранковою свіжістю на хуторі Плай з с. Репедя. Панує тиша, яку порушує лише журчання невеличкого струмка неподалік. Зрідка чути вівцю або ревіння корови. Учора ввечері був дощ, і ще відчутний його запах.

Ми застаємо пані Іляну за приготуванням їжі на той день. Зараз субота, і сьогодні вона готує більше, щоб було й на неділю. Хліб уже в печі, а вона займається приготуванням інших страв. Треба почистити картоплю для кулеші. Начинка для голубців уже готова. Треба лише завернути їх і поставити варитися. Їй допомагають чоловік та син Іван, який прийшов у гості. Вийнявши хліб з печі, настала черга калачам та козонаку. Все відбувається дуже швидко і простоїв немає. Поки вариться картопля для кулеші, пані Іляна ріже сало й готує сир та сметану для традиційної «мачанки». Тісто для «фанків» (пончиків) терпляче чекає своєї черги.

Картопляна кулеша та “мачанка”

Картопляна кулеша – це специфічна страва, яку готують у цій місцевості, здається, завжди. Дуже добре поєднується з «мачанкою», а також із супом із салату, сиром, кислим молоком чи багатьма іншими стравами. Ці поєднання страв були і залишаються дуже популярними серед жителів села.

Картопля для кулеші вже вариться. Пані Іляна відбирає трохи води, в якій варилася картопля, і додає кукурудзяну крупу. Усе перемішує і залишає на вогні ще кілька хвилин, щоб крупа добре проварилася. Наприкінці просить допомоги в сина Івана добре перемішати, щоб не залишалося грудочок. Іван сідає на лавку і починає вимішувати мамалигу кописткою. Коли йому здається, що вона вже добре вимішана, ставить її знову на вогонь і дає постояти ще декілька секунд. Після чого вивертає на дерев’яну дощечку, якiй вже кілька десятків років.

Ось вам нове тлумачення класичної мамалиги. Можливо, воно з’явилося тому, що раніше так намагалися заощадити кукурудзяну крупу. «Мачанка», як і картопляна кулеша, готується швидко і дуже ситна, і тому, мабуть, їй віддавали перевагу, наприклад, в період косіння, там, де важко працювали і потребувала чогось більш ситного. Інгредієнти дуже доступні: сало, сир та/або сметана, залежно від уподобань. Усе додається на око, залежно від кількості людей. Спочатку обсмажується сало, а потім додається сир і сметана і перемішується, поки не розтопиться сиr. Ось і все.

Хоча й дуже смачна та ситна, з домашніх інгредієнтів, це поєднання дуже важке, тож потребує соління. Цього разу пані Іляна приготувала соління з червонокачанної капусти, звісно, ​​теж із власного виробництва. Кисле молоко прямо з бадді також чекає, щоб його скуштували, щоб полегшити травлення після жирної страви. Тим часом пані Іляна готує коров’ячий сир, бо назбиралося достатньо молока.

“Гірське повітря вимагає ситного харчування”

Голубці вже пахнуть і спокушають. Крім домашніх сирів, на піднос кладуть овочі. Свіжоспечені калачі та рум’яний хліб виглядають так добре, а запах паморочить ще більше. На десерт – козонак з горіхами та пончики («фанки»)… якщо влізуть. Для нас цього забагато, потрібна невеличка перерва… кажемо ми. Пан Павло, чоловік пані Іляни, пригощає нас цуйкою.

Гірське повітря вимагає ситного харчування. Якщо ти ще й добряче працюєш, трема мати сил

каже нам пані Іляна

Замість підсумків…

Кулінарні страви, приготовані пані Іляною, смачні та з домашніх інгредієнтів. Вона намагається використовувати натуральні продукти, вирощені у власному господарстві. Хоча різноманітність продуктів та страв, які сьогодні можна знайти в магазинах, дуже велика, пані Іляна та її родина завжди віддаватимуть перевагу домашньому хлібу чи погачеві, картопляному хремзлику, картопляній кулеші чи мачанці, супу з салату чи квасоляному або картопляному борщеві, грибам, голубцям. Коров’ячий або овечий сир, приготовані вдома, кисле молоко, виготовлене в бадді, чи сало з овочами з городу – ось вам декілька інших страв. Звичайно, не можна пропустити й десерти. Козонак або пончики («фанки») – на почесному місці. Як і багато інших господарів тієї зони, і сім’я пані Іляни кладе на зиму копчені вироби зі свинини, овечий та коров’ячий сир.

Звичайно, наші смакові рецептори були в захваті. Можливо, навіть занадто. Пані Іляна дає нам дещо і в дорогу, на пізніше. Не можна порівняти страви з селянського господарства зі стравами з ресторанів. Ми дізнаємось, що її син Павло, який будував неподалік турбазу в традиційному гуцульському стилі, скористається кулінарними талантами своєї матері. Вона координуватиме роботою кухні, тож зацікавлені туристи зможуть приїхати сюди, в с. Репедя, до Плаю, щоб переконатись у цих талантах і насолодитися традиційними стравами, які тільки пані Іляна вміє приготувати.

Авторка тексту Марія Чінар-Жіґа
Автор фото Келін Ілля

Поділись з друзями цією історією

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на tumblr
Поділитися на reddit
Поділитися на pinterest
Поділитися на telegram
Поділитися на whatsapp

Про проект

I am text block. Click edit button to change this text. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo. It is a long established

Партнери

“Жити (з) мистецтвом” підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.